Абетка і вимова

Абетка есперанто побудована на основі латинської графіки і складається з 28 букв. 22 фонеми позначені латинськими буквами безпосередньо, а 6 фонем передаються латинськими буквами з діакритичними знаками : a, b, c, ĉ, d, e, f, g, ĝ, h, ĥ, i, j, ĵ, k, l, m, n, o, p, r, s, ŝ, t, u, ŭ, v, z.

Написання і вимова есперанто сталі й фонетичні. Кожна буква позначає один звук (фонему). Принцип: бачу - читаю, чую - пишу.

Переважна більшість букв вимовляється так само, як і в українській мові.Буква l позначає пом’якшений [л’], м’якший від л, але твердший від ль.

Голосівки (a, e, o, u)вимовляють, як у словах пан, дерево, дорога, кум. Голосні e, o вимовляються однаково чітко в наголошених і ненаголошених складах. Буква і не пом’якшує окремих приголосних. Буквосполучення іа, ie, іо, іu позначають два звуки. Буква ŭ позначає напівголосний, нескладотворчий [ў], який чуємо у словах “аудиторія”, “пауза” або друге "в" у слові "вовк". Напівприголосний ŭ з голсівками а та е утворює дифтонги (aŭto, aŭtoro, Eŭropo, neŭtrala). Наступні літери вимовляються так само, як і в українській мові :

• C – ц (citrono – цитрина)
• Ĉ – ч (ĉeko – чек)
• G - ґ (galerio - ґалерея )
• Ĝ – дж (ĝangalo – джунглі)
• H – г (heroo – герой)
• Ĥ – х (ĥoro –хор)
• J – й (jodo – йод)
• Ĵ – ж (ĵurnalo – журнал)
• S – завжди як с (sabato - субота)
• Ŝ – ш (ŝablono – шаблон)

Наголос

Наголос завжди падає на передостанній склад. У слові стільки складів, скільки в ньому голосівок. Наприклад :

• te-le-FO-no (те-ле-ФО-но)
• ra-DI-o (ра-ДІ-о)
• kaj (кай)
• a-MI-ko (а-МІ-ко)
• ES-tas (ЕС-тас).
• Запам'ятайте: AN-kaŭ (kaŭ утворює один склад).

Особливу увагу зверніть на такі слова, як radio (ra-DI-o), що мають три склади, і на слова, котрі закінчуються на "-aŭ: ankoraŭ (an_ko_raŭ), almenaŭ* (al_me_naŭ).

Артикль

Особливістю есперанто є означений артикль la. Він не змінюється ні за відмінками, ні за числами і вживається тоді, коли мова йде про особу чи предмет, уже відомі читачеві/слухачеві або єдині в своєму роді.Щоб переконатися, чи потрібен артикль, можна спробувати вставити перед іменником займенник “цей”, “мій”, “свій”, “кожний”, “весь” і т.п. :

• la amiko – (цей) друг
• amiko – друг
• la ĉambro – (ця) кімната
• ĉambro – кімнати

Артикль не вживається:

а) перед власними назвами;

б) якщо перед іменником можна вставити неозначені займенники iu, іа (якийсь) і числівники kelka, kelkaj (кілька), multaj, pluraj (багато), unu (один), прикметник certa (певний);

в) після слів da, ĉiu, ĉiuj, ambaŭ, kies, ties;

г) перед присвійними займенниками mia, via, ĝia, nia і т.д.;

ґ) перед неозначеною формою дієслова або прислівником;

д) перед звертанням.

Особові займенники

Особові займенники

• mi – я
• vi – ти, ви
• li, ŝi, ĝi – він, вона, воно
• ni – ми
• vi – ви
• ili – вони

Особовий займенник ĝi стосується неживих предметів та істот, стать яких невідома або не виражена у явній формі; перекладатися на українську може у всіх трьох родах.

Присвійні займенники

Утворюються шляхом додавання закінченняa до особових займенників.

mia – мій, моя, моє via – твій, твоя, твоє lia, ŝia, ĝia – його, її, його/її (для неживих предметів та істот, стать яких невідома або не виражена у явній формі). nia – наш via – ваш ilia – їх

Іменники

Всі іменники в називному відмінку однини мають закінчення -o. В есперанто немає категорії роду. Коли треба утворити жіночий рід, використовується спеціальний суфікс.

• amiko – друг
• laboro – робота
• libro – книжка
• tablo – стіл

Множина

Множина іменників і прикметників утворюється задопомогою закінчення j :

• amiko – друг / amikoj – друзі

• tabloj – столи

• lernantoj – учні
• viaj lernantoj – твої учні

Дієслова

Дієслова в есперанто маютькатегорію часу, способу, стану і виду.

1. Неозначена форма дієслова (інфінітив) закінчується на -i :

• lerni – вчити
• labori – працювати
• esti – бути

1. Теперішній час утворюється за допомогою закінчення -as. Те саме для всіх родів.

• li sidas – він сидить
• ili laboras – вони працюють
• mi lernas – я вчусь

Дієслово бути

В есперанто esti відповідає дієслову-зв'язці бути в українській мові.

• mi estas - я є
• vi estas - ти є, ви є
• li, ŝi, ĝi estas - він, вона, воно є
• ni estas - ми є
• vi estas - ви є
• ili estas - вони є

Варто згадати, що в українській мові, в теперішньому часі однини дієслово-зв'язка опускається. Li estas instruisto - Він учитель.

Ĉu?

Ĉu - це питальна частка, щоб утворювати питальні речення, відповідь на які може бути "так" або "ні". Вона відповідає українському "чи". Порядок слів такий самий, як і в українській мові, коли питання починається з "чи".

• Вони зараз працюють – Ili nun laboras.
• Чи вони зараз працюють ? – Ĉu ili nun laboras?
• Чи мама учить ? – Ĉu la patrino instruas?

Так / Ні

Коли речення починається з питальної частки Ĉu, відповідь обов'язково починається з так або ні

• Jes, la patro estas en la ĉambro. Так, батько в кімнаті.
• Ne, la libro ne estas sur la tablo. Ні, книжка не на столі.

Заперечення "ne", як правило, вживається перед дієсловом.

Kiu?

Питальний займенник для визначення ідентичности людини або предмету. Перекладається хто, який :

• Kiu vi estas? – Як тебе звати (Хто ти є) ?
• Kiu instruisto sidas? – Який вчитель сидить ?

Суфікс -ist

позначає: 1. особу певної професії: 2. оcобу, що є прихильником громадського руху, наукового чи філософського напрямку :

• hotelisto – власник/адміністратор готелю
• esperantisto – есперантист
• policisto – поліцейський
• socialisto – соціяліст

Суфікс -in

позначає жіночу стать :

• patro – батько
  • patrino – мама
• kato – кіт
  • katino – кішка
• instruisto – вчитель
  • instruistino – вителька

В есперанто немає категорії роду. З точки зору української мови всі іменники в есперанто, за винятком осіб чоловічої і жіночої статі, є іменниками середнього роду. Кілька іменників пов’язані виключно з жіночою статтю: damo - пані, gejŝo - гейша, amazono – амазонка.